Себе шукаємо в історії,щоб зрозуміти,знати та знайти
У сучасному світі, де глобалізація стирає межі між культурами, особливо важливо зберігати та популяризувати власну національну спадщину. Саме з цією метою була організована творча лабораторія "Себе шукаємо в історії,щоб зрозуміти,знати та знайти" серед працівників культури Лівинецької сільської ради,яка об'єднала фахівців різних напрямків — бібліотекарів, клубних працівників, народних умільців, педагогів — навколо теми народознавства. Проведення заходу відбулося на базі закладів культури с.Оселівка.
Зустрів учасників заходу Анатолій Шишковський-староста старостинського округу с.Оселівка.
Хвилиною мовчання вшанували пам"ять загиблих Героїв України.
У затишній кімнаті народознавства ми зустрілися з місцевою майстринею Гущак Неонілою Іванівною. — вишивальницею, яка вже понад сорок років зберігає традиції української вишивки. А далі всі учасники творчої лабораторії були запрошені до сільської бібліотеки, де чарівні ведучі Юлія Тихоход та Олена Шахрай розповіли про видатних людей села та ознайомили всіх із легендою про створення с. Оселівка,а активні користувачі бібліотеки творчо привітали учасників.
Далі всіх було запрошено на іншу творчу локацію-сільський клуб.У теплій атмосфері закладу культури відбувся змістовний захід, присвячений збереженню українських народних традицій,звичаїв та обрядів, побуту оселівчан, килимарству, народним повір"ям, місцевій кухні.Родзинкою заходу стали сільські музиканти,їхня музика — це міст між поколіннями, між минулим і майбутнім. А на кінець, всіх учасників,пригостили мачальниками,які спекли місцеві господині.
На захід завітав заступник Лівинецького сільського голови Михайло ГАРГАУН, який наголосив,що культура — це те, що робить нас унікальними. Вона вчить нас бути людяними, пам’ятати своє коріння, шанувати предків і будувати майбутнє з гідністю.
Зберігати культуру — означає берегти себе. Бо без культури немає народу. Є лише тінь .
Учасники творчої лабораторії роз’їхалися з новими ідеями, натхненням і впевненістю, що традиції житимуть — поки є ті, хто їх береже.
