Чи звільняється з податкової застави, у період воєнного стану, майно платника податків за рішенням керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області звертають увагу, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено новим п.п. 69.21.
Так, п.п. 69.21 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 ПКУ.
При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.
Платниками єдиного податку за ставкою 2 відсотки можуть бути не лише ФОПи-«спрощенці», але й великі підприємства
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що 17.03.2022 опубліковано Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".
Нормами Закону 2022 визначено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням таких особливостей (стаття 9.1 -9.9):
9.2. Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.
До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
9.3. Платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування не можуть бути:
1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
обмін іноземної валюти;
виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
видобуток, реалізацію корисних копалин;
2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.
9.4. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у
9.6. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, є квартал.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал із зазначенням суми помісячного доходу у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Такі платники єдиного податку щомісяця до 15 числа сплачують авансовий внесок єдиного податку за підсумками попереднього календарного місяця.
9.7. Платники єдиного податку третьої групи розраховують суму податку за звітний квартал та здійснюють сплату задекларованих сум з урахуванням авансових внесків єдиного податку, сплачених протягом звітного кварталу.
9.8. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб’єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.
Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Новоутворені суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою цим Кодексом.
Також ФОПи як на спрощеній, та і на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства звільняються від сплати ЄСВ за себе.
Ця норма стартувала з 1 березня 2022 року і припиняє дію через рік після закінчення воєнного стану.
Протягом воєнного стану та 3 місяці потому штрафи та пеня з ЄСВ не стягується, а перевірки не проводяться.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
У разі переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування (третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник в "Електронному кабінеті" у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою J0102103 та заповнює обов’язкові поля.
Хто із продавців зобов’язаний приймати електронні платіжні засоби (картки) в оплату за продані товари?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області зазначають, що згідно з п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.
Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України. Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).
Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
Податківці наголошують, що серед важливих новацій Закону №2120 є внесення змін до пп. 80.2.3 ПКУ в частині підстави проведення фактичних перевірок у разі письмового звернення покупця (споживача), про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Тобто, за такими зверненнями податківці проводять фактичні перевірки, а за відмову у проведенні таких розрахунків передбачена відповідальність.
Порядок проведення фактичних перевірок
Податківці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують, що 17.03.2022 опубліковано Закон України 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".
Змінами припинено дію мораторію на проведення фактичних перевірок представників бізнесу, які здійснюють реалізацію товарів першої необхідності (продуктів харчування, засобів особистої гігієни, лікарських засобів, медичних препаратів, тютюнових виробів, пального).
Зокрема в статті 80 п. 80.2. зазначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою I Розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 291.3 статті 291), та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку. Для цього такі суб’єкти господарювання повинні подати заяву. за формою J0102003 через Електронний кабінет.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Відповідно до абзацу першого підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу передбачено, що тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування третьої групи 2 відсотки суб’єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Разом з тим у податковому відомстві області зазначають, що для платників податків обрання спрощеної системи оподаткування з особливостями справляння єдиного податку за ставкою 2 відсотки є правом, а не обов’язком. Підприємці, які здійснюють діяльність на третій групі з обраною ставкою 5 відсотків без змін можуть далі продовжувати працювати за обраною ставкою.
Під час військового стану фізичні особи підприємці мають право не сплачувати єдиний внесок за себе
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують, що Законом України від 15 березня 2022 №2120-ІХ внесено зміни до Закону України 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відтак, із 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп.4, 5 та 51 частини першої ст.4 Закону №2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого частини першої ст.7 Закону №2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого зазначеного пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
