Підсумки 2023 року: буковинці заплатили майже 10,0 млрд грн податків і зборів та понад 6,2 млрд ЄСВ
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталія Шпака у 2023 році загалом до бюджетів усіх рівнів спрямовано майже 9 млрд 966,4 млн грн податків і зборів. Сума надходжень перевищує показники 2022 року на 1 млрд 746,4 млн грн. 38 відсотків від загальних надходжень направили до держбюджету, 62 відсотки - у місцеві бюджети.
Посадовець звертає увагу, що саме завдяки свідомій позиції платників - мешканців області і досягається позитивний ефект в наповненні бюджетів.
У 2023 році до Державного бюджету надійшло 3 млрд 828,7 млн грн, що на 1 млрд 98,5 млн грн більше ніж за 2022 рік. Згідно даних аналізу впродовж року основними джерелами наповнення державної казни були: податок на доходи фізичних осіб – 1 млрд 308,1 млн грн; податок на додану вартість, якого сплачено 1 млрд 103,4 млн грн, податок на прибуток – 414,9 млн грн та військовий збір – понад 413,8 млн. грн.
Дохідну частину місцевих бюджетів торік поповнено на 6 млрд 137,7 млн грн. Приріст надходжень до 2022 року склав понад 647,9 млн грн.
Найбільша доля платежів до місцевих бюджетів припадає на податок на доходи фізичних осіб, якого сплачено понад 4 млрд 336,2 млн грн. У порівнянні з 2022 роком ця сума збільшилася 257,0 млн грн.
Щодо сплати інших податків до місцевих бюджетів – відмічається позитивна динаміка до фактичних надходжень 2022 року. До прикладу: єдиний податок – понад 792,4 млн грн, (+149,4 млн грн), надходження плати за землю – 537,1 млн грн, (+126,6 млн грн).
Також, буковинці у 2023 році сплатили 6 млрд 249,2 млн грн єдиного соціального внеску, це на 855,9 млн грн перевищено показник сплати 2022 року.
Віталій Шпак підкреслив, що забезпечення фінансової підтримки держави результат відповідальної позиції представників бізнесу, роботодавців та громадян нашого краю.
Законодавчі зміни - 2024: платникам єдиного податку
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що згідно Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який набрав чинності з 01.01.2024 передбачено, що мінімальна зарплата з 1 січня 2024 року буде 7100 грн, з 1 квітня - 8000 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн.
Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців (далі - ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму - у 2024 році єдинники першої групи зобов'язані щомісяця сплачувати ЄП – 302,80 грн (3028 x10%);
2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати - у 2024 році єдинники другої групи зобов'язані щомісяця сплачувати ЄП не більше, як - 1420 грн. (7100 x20%).
Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Сплата єдиного податку платниками, зокрема, першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Розмір доходу для фізичних осіб - платників єдиного податку у 2024 році не повинен перевищувати такі суми для: першої групи платників єдиного податку - 1 185 700 грн; другої групи платників єдиного податку - 5 921 400 грн; третьої групи платників єдиного податку - 8 285 700 гривень.
Запитання - відповіді щодо застосування програмного РРО
Які дії суб’єкта господарювання при надходженні повідомлення, що ПРРО заблоковано у зв’язку з перевищенням строків роботи в режимі офлайн, але при цьому є можливість відкрити зміну в Windows/Web-версії?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, якщо при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» суб’єкту господарювання надходить повідомлення, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) заблоковано у зв’язку з перевищенням строків роботи в режимі офлайн суб’єкту господарювання необхідно:
перевірити наявність інтернет-зв’язку та вжити заходів для переходу ПРРО в режим онлайн (спробувати змінити інтернет мережу та перевірити наявність додаткових програм, які можуть блокувати доступ додатку до фіскального сервера);
не відкривати в жодному випадку зміну в ПРРО ДПС Windows або Web-версії, оскільки користувачам заборонено здійснювати експлуатацію ПЗ «ПРРО ДПС» одночасно на кількох пристроях під час роботи у режимі офлайн;
перевстановити додаток ПРРО ДПС попередньо очистивши кеш, якщо в приватній частині Електронного кабінету наявні всі фіскальні чеки проведені на ПРРО.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області
Відповідальна за контакти зі ЗМІ та громадськістю:
завідувач сектору комунікацій Коцим’юк Марія Михайлівна (т./ф.): (0372) 54-55-76
e-mail: cv.official@tax.gov.ua (для публічних запитів);
e-mail: cv.press@tax.gov.ua (для листування зі ЗМІ)
