Роботодавці та підприємці Буковини за 9 місяців 2023 року сплатили понад 4,1 мільярди гривень єдиного внеску
Впродовж трьох кварталів 2023 року страхувальники перерахували 4 млрд 179,9 млн грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Зазначена сума перевищила минулорічну сплату на 699,5 млн грн, або 18,5 відсотків. Про це повідомив заступник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Микола Загарюк.
Разом з тим Микола Загарюк звертає увагу громадськості, що платники Буковини на початок жовтня 2023 року заборгували 232,7 млн грн єдиного соціального внеску.
Оскільки вся система пенсійних виплат тримається на сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мільйонів українців, тож закликаю тих платників, які проводять діяльність сплачувати не менше мінімального розміру ЄСВ — 1474 грн на місяць та погашати борги які виникли ще до початку військової агресії продовжує Микола Загарюк.
Також треба враховувати, що податкова служба області задля стягнення заборгованості, основна сума якої виникла ще до початку воєнного стану, передає до територіальних підрозділів державної виконавчої служби вимоги про сплату заборгованості з єдиного внеску.
Так, з урахуванням вимог, переданих у попередніх періодах, у органах ДВС знаходиться на виконанні вимог на загальну суму 175,3 млн грн - зазначив Микола Васильович.
Тим платникам, які мали заборгованість до 1 березня 2023 року необхідно зважати, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується, і після закінчення воєнного стану прийдеться сплатити всю суму заборгованості.
Інформацію про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати ЄСВ можна отримати через Електронний кабінет або зателефонувавши до управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Чернівецькій області – (0372)545635; (0372)546019.
Який термін використання РРО та як відбувається скасування реєстрації РРО?
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту РРО. Документом встановлено, що строк служби РРО – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. При цьому, строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції. Разом з тим, при визначенні строку експлуатації РРО слід керуватися рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 № 11. Вказаний документ встановив термін експлуатації РРО, а саме, 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску.
У порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат. Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, а також не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Звертаємо увагу, що скасування реєстрації РРО не відбувається автоматично. Для здійснення цієї процедури суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО заяву за формою № 4-РРО «Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій» (J1313605). Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає до контролюючого органу реєстраційне посвідчення.
