Буковинські платники сплатили до бюджету 72,3 млн грн єдиного податку
У січні 2023 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Буковини понад 72,3 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження цього платежу зросли на 10,2 млн гривень.
Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. За перший місяць цього року вони сплатили 56,2 млн грн єдиного податку. Юрособи-спрощенці перерахували до місцевих бюджетів 9,9 млн грн єдиного податку. Платники, які задіяні в сільськогосподарському секторі, а це четверта група спрощеної системи оподаткування, сплатили 6,2 млн грн єдиного податку.
У податковій службі області нагадують, що єдиний податок – один із важливих джерел наповнення місцевих скарбниць, до яких він зараховується у повному обсязі.
Та відзначають, розуміючи важливість сплати податків, сумлінні представники малого та середнього бізнесу Чернівецької області, які працюють на спрощеній системі оподаткування, щомісяця роблять свій фінансовий внесок у добробут територіальних громад.
Який документ вважається розрахунковим документом?
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз'яснюють, відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.
Запитання від ФОП – платника щодо сплати земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності
Чи повинні ФОП – платники ЄП – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування) сплачувати земельний податок у разі тимчасового припинення господарської діяльності?
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
Тобто, у разі припинення господарської діяльності, фізична особа – підприємець не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування) у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.
