Як нараховувати ЄСВ під час простою працівникам, що перейшли на 2/3 оплати праці від мінімальної зарплати - роз’яснення
Експерти консультативної робочої групи з питань місцевих бюджетів в умовах воєнного стану, створеної за ініціативи Мінрегіону, надали відповідь на запитання читачів порталу «Децентралізація»: «Як нараховувати ЄСВ під час простою працівникам, які перейшли на 2/3 оплати праці від мінімальної заробітної плати».
Експерти нагадали, що 15 березня Верховна Рада прийняла в цілому Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX (далі – Закон). Закон набрав чинності 24 березня 2022 року.
Норми Закону, які регулюють аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) та інше законодавство про працю, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Норми законодавства про працю, які суперечать положенням цього Закону, на період дії воєнного стану не застосовуються.
Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону, також можуть/повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
Так, Законом України від 30.03.2020 №540 були внесені зміни до статті 113 КЗпП України, якими передбачено, що за час простою господарської діяльності не з вини працівника (в тому числі на період воєнного стану), заробітна плата оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Оплата простою (яка сталася не з вини працівника) входить до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції із статистики заробітної плати № 5) і єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір нараховується у загальному порядку за правилами, визначеними для зарплати.
Сплата єдиного внеску є обов’язковою! Навіть за умови простою на підприємстві, за працівників, для яких це підприємство є основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску.
Якщо в місяці «простою» база нарахування ЄСВ за ставкою 22%, визначена за основним працівником, виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується на різницю між цими двома величинами.
Для відображення такої ЄСВ-різниці в таблиці 6 Звіту з ЄСВ потрібно сформувати окремий (додатковий) рядок за тією застрахованою особою, за якою визначали ЄСВ - різницю.
Оплата простою (що сталася не з вини працівника) входить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції із статистики заробітної плати № 5), тому сплата ЄСВ за цей період є обов’язковою, про що неодноразово роз’ясняли і податкові органи, які здійснюють адміністрування єдиного внеску.
У місяці, в якому стався «простій», за працівників, зайнятих за основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску (сума, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата).
Якщо в такому місяці база нарахування єдиного внеску за ставкою 22% виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується на різницю між фактично одержаним заробітком і мінімальною заробітною платою.
Це ж стосується і тих випадків, коли простій становить повний місяць.
Мінімальна база єдиного внеску не застосовується щодо заробітної плати:
- працівників за сумісництвом — ЄСВ нараховується завжди на їх фактичний дохід;
- нових і звільнених працівників, які відпрацювали неповний місяць через прийняття на роботу або звільнення в цьому місяці;
- осіб з інвалідністю — по фонду оплати праці застосовується понижена ставка ЄСВ - 8,41% 5,3 та 5,5 %.
Також, наприклад, якщо працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, ЄСВ не нараховується, оскільки немає бази його нарахування. Оскільки під час простою працівники підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, за цей період сплачується ЄСВ, тому періоди простою зараховуються до страхового стажу.
При цьому слід враховувати, що місяць, в т. ч. якщо у цей період був простій, зараховується як повний місяць роботи за умови, що за цей місяць сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою мінімального страхового внеску, то цей місяць зараховується до страхового стажу пропорційно сплачених внесків (за встановленою формулою).