A A A K K K
для людей із порушенням зору
Лівинецька сільська територіальна громада
Чернівецька область, Дністровський район

Сергій Осачук розповів про війну в Україні у подкасті «Paneuropa»

Дата: 09.05.2022 12:52
Кількість переглядів: 41

Чому путіну заважає Україна, що означає для нашої країни вступ до Європейського Союзу та як війна торкнулася Буковини. Про це начальник Чернівецької обласної військової адміністрації Сергій Осачук розповів у подкасті «Paneuropa».

Близько двох років тому у інтерв'ю Райнгарду Клучеку ви казали: «… як тільки реформи, зокрема реформа децентралізації, будуть впроваджені, Україна стоятиме на тих самих підвалинах, що й більшість успішних держав і країн Європи та світу, які живуть в умовах демократичного суспільного ладу. Україна вийшла з Радянського Союзу в 1991 році, як і росія, показавши всьому світу, що це можливо: попрощатися з радянською спадщиною і створити демократію, свободу і верховенство права».

Чи у цьому полягає небезпека для правління путіна з боку України? Чи тому він зараз робить все, щоб зруйнувати цей прогрес?

Прогрес України на шляху впровадження реформ становив і досі становить найбільшу загрозу для путінської моделі управління. Це одна з найважливіших причин, чому його політика щодо перегляду історії сьогодні реалізується за допомогою зброї. Наш український успіх у цих реформах путін називає антиросією. Тому Україну, щоб знищувати, іменують проєктом Заходу. Не повинно бути іншої успішної моделі в безпосередній близькості від путінської держави, яка б провокувала людей в росії прикладом, як жити вільно, з гідністю, верховенством закону, і не терпіти тирана, автократа і деспота понад 20 років.

Україна мужньо захищається. У чому сила України?

Із 2014 року ми добре знаємо, що означає схилятися, боятися могутньої влади путіна. За останні 8 років активної війни проти росії Україні довелося захищатися, і наші збройні сили досягли надзвичайної майстерності, навчившись вести сучасні війни. Тому ми сьогодні набагато сильніші, ніж 8 років тому. Тож страх, який Європа відчула в лютому 2022 року, – ми його позбулися. Ми показали не лише Європі, що путін не такий вже й сильний, а путінська армія може понести поразку і рано чи пізно буде вигнана з України. Велика відмінність і сила української політичної нації зокрема в тому, що ми не лише знаємо цю свободу та демократію в теорії, але й багато разів випробовували її протягом останніх 30 років. У політичних кризових ситуаціях громадянське суспільство завжди виявляло дуже гнучку та міцну співпрацю і виходило з усіх криз. Тому сила України полягає не лише у сильній вертикалі влади, а у значно сильнішій горизонтальній солідарності, згуртованості та гнучкості. Найвищою цінністю в житті ми вважаємо право жити вільно, демократично, мати змогу вільно обирати нових представників влади на наступних політичних виборах. Ми розглядаємо державу як постачальника послуг і сервісний центр та обираємо найкращих менеджерів, щоб керувати нашою країною, а не царя, як у путінському рейху.

Питання про «заморожені конфлікти», якими славиться росія упродовж десятиліть. путін сам визначає час, коли потрібно загострити конфлікт?

Цей сценарій більше не прийнятний у світі, тому що усвідомлення того, що світ має справу з найбільшим терористом, домінує в настроях вільних демократичних держав і країн. Разом з цим, ми надзвичайно об'єднані, що дасть змогу послабити путіна і зробити неможливим для нього в осяжному майбутньому знову провокувати такі заморожені конфлікти. Переконаний, коли путін перейняв цю брехливу гру, він вдягнув фальшиву маску і говорив: це були сепаратисти зі східних регіонів України, мене там нема, це міліціонери, це бунтівники. І ось ця маска впала. Упродовж 8 років цього злочинця в костюмі джентльмена завжди вітали на міжнародній арені. Йому тисли руку, з ним віталися і робили вигляд, наче весь світ сліпий і глухий перед усвідомленням того, що сидить за одним столом із вбивцею, який вбиває не тільки в Україні – в Грузії, Придністров’ї, Осетії, Сирії. Натомість кожен говорив: економічний інтерес, вигоди від економічної співпраці з путіним набагато значніші, тому ми зробимо вигляд, що цього не бачимо. А сьогодні так більше неможливо – путін – найбільший терорист, і він також повинен бути притягнутий до відповідальності.

Як потрібно діяти стосовно тих, хто підтримує путіна?

По всьому світу потрібно підняти прапори і написати на них великими літерами «ЄВРОПА БЕЗ ПУТІНА!!!» Тому що це не що інше, як отрута ХХІ століття. Ракова пухлина, яку необхідно видалити за допомогою хірургічних інструментів. Ті, хто підтримують путіна, є просто короткозорими споживачами. Насамперед вони хочуть зберегти свій добробут, свою споживчу культуру. Ці люди готові зайти настільки далеко, щоб повернути Європу та весь світ у 1991 рік. Навіть поділ Німеччини був би прийнятним для цих людей. Також звертаюся до тих боягузів, які можуть нам допомогти, але не роблять цього, натомість використовують різні виправдання, на кшталт: ви не член НАТО, не член ЄС. Подивіться на нас як на людей і, виходячи з цього гуманізму, допомагайте тим, хто зараз у смертельній небезпеці. Якщо ви не зробите цього сьогодні, то ви позбавите себе християнської моралі. У цьому випадку байдужість – це жорстокий егоїзм, який лише зміцнює путіна, оскільки його мета – залякати всіх настільки, щоб всі відчували себе скутими нібито його силою.

У зв'язку з чим надходять погрози щодо застосування ядерної зброї? Європейці бояться, що можуть втратити свої статки, а Україна не в стані протистояти цій зброї.

Перепрошую, але європейська політика виявилася дуже продажною упродовж останніх десятиліть, тому почуття страху тут не дуже переконлива перевага. Може мається на увазі страх не заробити на цьому гроші? Росіяни купили людей зі старої візантійської культури, тому політика дуже часто грає в цю подвійну гру…

Люди вірять путінському гаслу: ...ми бідні, ми не такі заможні, як інші, але у нас є ядерна зброя і цією зброєю ми можемо погрожувати і показати, як одного разу Хрущов під час видатної промови у залі засідання ООН, «кузькіну мать».

І разом з цим російська армія веде грабіжницьку війну. Її солдати, відбирають загарбане майно, як це стало очевидним, принаймні в Бучі, – від пральних машинок, кухонних плит до сільськогосподарської техніки. Це говорить про те, що росія прийшла не лише задля встановлення свого нового порядку, але вона настільки низько розвинена, що солдати потребують краденої побутової техніки?

Це справжня війна на знищення в Україні. Метою є настільки її послабити, щоб упродовж десятиліть ми не змогли повернутися до нашої відправної точки. Крім цього, мотивація солдатів у російській армії дуже слабка. Вони зазнають серйозних втрат – майже 23 000 солдат убитими (нині вже майже 26 тисяч, – ред.). Це треба якось компенсувати, тому мовчазне схвалення грабіжницьких рейдів – ще один мотив. На жаль, ми бачимо, що ці дії схвалюють і російські сім'ї. Але зараз для нас дуже важлива міжнародна підтримка. Зустріч минулого тижня у німецькому місті Рамштайн та досягнута домовленість про постачання Україні важкого озброєння – те, що дасть можливість вигнати окупантів з нашої землі. Одного разу Отто фон Габсбург розповів історію часів громадянської війни 1920 року, коли білогвардійці захищалися від більшовиків і командир полку звернувся до місцевих комерсантів з вимогою зібрати йому 10 000 карбованців золотом, щоб закупити зброю. Вони змогли зібрати тільки 1000 карбованців. Наступного дня прийшли більшовики, знищили все місто, зібрали комерсантів і затребували від них вже 100 000 карбованців золотом. Як тільки на їхню вимогу кошти були доставлені, комерсантів розстріляли на місці. Отже, мораль: допомагати слід у потрібний час. А війна не програна і час саме потрібний. Я вважаю, що на уламках цієї війни має виникнути нова конфігурація великого європейського дому, Сполучені Штати Європи, де цінуватиметься безпека і захист людського життя та гідності.

Україна подала заявку на вступ до ЄС. Що це значить для України?

Це означає для нас світло наприкінці цього темного тунелю і надію. Історія іноді роз’єднує людей, але спільна перспектива їх об’єднує. Ми хочемо говорити про майбутнє, разом формувати наш континент і, нарешті, бути прийнятими як європейський народ без «якщо і але». Ми виконаємо це завдання і всім доведемо, що українці вміють не тільки хоробро битися і можуть розгромити російську армію, а й є справжніми європейцями, що відстоюють європейські цінності.

Які сигнали отримує Україна від європейських країн щодо вступу в ЄС?

Президент Зеленський приймає візити найвищих осіб від Європейського Союзу, але разом з цим у Чернівецьку область приїжджають щодня депутати Європейського парламенту, Європейської Комісії, представники міжнародних організацій. Ми щодня чуємо ці сигнали і знаємо, що політики Європи з нами і за нас. Ми повинні наголосити лише на одному: ЄС – це не елітний клуб для обраних. Це – життєвий простір для людей, які населяють цей континент. Ми лише повинні крок за кроком впроваджувати реформи, усвідомивши: на цьому футбольному полі гратимуть у футбол, а отже інші правила тут неприйнятні. Сигнали більш ніж оптимістичні. Ми розуміємо, що найважливішим є отримати статус кандидата ЄС. Триватиме вступ один, два, три чи чотири роки – не важливо, натомість вважливо інше – ми цього бажаємо заповзято і здобудемо. Найвищий пріоритет для нас зараз – єднання Європи з Україною, що не є членом ЄС. Та перш за все потрібно зупинити цю війну, щоб більше не помирали люди. Щодня у нас лунають повітряні тривоги… путін загрожує окупувати Республіку Молдова…

Ситуація у Чернівцях є відносно спокійною, чи значить це, що допоки не було прямих нападів?

У порівнянні з іншими регіонами ми залишаємося безпечною територією України. Тому ми прийняли понад 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які отримують допомогу. Отже, наша гуманітарна функція тут є найвищим пріоритетом. Міжнародну гуманітарну допомогу, яку ми отримуємо з багатьох країн, ми сортуємо невеликими партіями, а наші хоробрі водії вантажівок доставляють її у гарячі точки.

Також тисячі буковинців воюють у частинах української армії. На жаль, ми теж маємо втрати. Щотижня відбуваються похорони, тож війна тут добре відчутна. Ми єдиний народ з усією Україною, і це, звісно, наша спільна біда.

Як вдається забезпечити проживання 100 тисяч переселенців? Чи «працює» міжнародна допомога?

Міжнародна допомога упродовж перших двох місяців була головним чином у вигляді продуктів харчування та медикаментів. Найнеобхідніше для людей у розбомблених містах – це допомогти пережити наступні місяці, над чим ми, власне, зараз серйозно міркуємо. Наразі ми прийняли переселенців у школах, дитячих садочках, а повинні подбати про те, як їм перезимувати у нас. Вони втратили все у таких містах як Буча, Миколаїв, Чернігів, Суми. Вони не зможуть найближчим часом повернутися, оскільки їм нікуди. Відбудова триватиме місяці, понад рік. Тому ми повинні подбати тут, у Чернівцях, про тимчасове житло. Допомога на це вітається.

Що найбільше потрібно зараз?

Фінансова підтримка, щоб ми упродовж 2-3 наступних місяців перетворили порожні закинуті будинки, яких на території області налічується понад 130, у придатне житло. Ми не розраховуємо, що війна закінчиться найближчими тижнями.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь