Закон України 1914: Один мільйон податкового боргу який не погашено протягом 240 днів - є підставою для заборони боржникам виїзду за межі України
Заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Загарюк Микола роз’яснює, за яких умов до керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника може застосовуватись тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України.
Посадовець підтвердив, що з 1 січня 2022 року відповідності до норм ПКУ, які внесені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України може застосовувати до керівника платника податків – юридичної особи або постійного представництва нерезидента (далі – платника податків-боржника) за наявності у такого платника податків податкового боргу для якого виконуються дві умови одночасно:
сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги (прим. 11).
Наявність такого факту згідно вимог Закону № 1914 є підставою для підготовки документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника за межі України . При цьому, згадана непогашена заборгованість держави перед платником податків включає як загальнодержавні податки та збори (в тому числі бюджетне відшкодування податку на додану вартість), так і місцеві податки. Нагадаємо, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 розділу ІІ Кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу .
Разом із тим виключенням у застосуванні цього інструменту є: існування зобов’язання держави щодо повернення боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
*Зміни та доповнення до норм Податкового кодексу України внесені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» набрали чинності з 1 січня 2022 року.
Закон № 1525: щодо оскарження особою-нерезидентом, яка постачає фізособам електронні послуги, повідомлень про її обов’язок зареєструватися як платник ПДВ та/або сплатити суму ПДВ
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що особа-нерезидент може подати до податкового органу скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення особі-нерезиденту, складеного відповідно до статті 58 прим. 1 Податкового кодексу України.
Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації державною або англійською мовою.
Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ, подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання скарг на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, та направлення рішення за результатами їх розгляду» розміщений на сайті Міністерства фінансів України за адресою: https://mof.gov.ua/uk/vat_taxation_of_supply_transactions_nonresidents_of_electronic_services_to_individuals-547
Податкові борги: ТОП - 3 запитання з гарячої лінії про новації ПКУ
З 1 січня 2022 року набрали чинності зміни та доповнення до норм Податкового кодексу України внесені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», зокрема і щодо погашення податкового боргу.
11 лютого відбулася «гаряча лінія» щодо новацій з погашення податкового боргу. На запитання платників відповідав заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Микола Загарюк.
За підсумками заходу визначено ТОП - 3 запитання, які найбільше цікавили буковинських платників.
Прочитав на сайті відомства коментар про те, що боржнику можуть заборонити виїзд за кордон. Яким чином боржник про це зможе дізнатись?
З метою інформування керівника платника податків-боржника про застосування щодо нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України передбачається ведення Реєстру керівників платників податків-боржників, який буде публічним .
Цей Реєстр буде оприлюднюватись на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України. Форма Реєстру керівників платників податків – боржників, порядок його ведення, наповнення відомостями та оприлюднення затверджується Міністерством фінансів України. Реєстр керівників платників податків – боржників, стосовно яких застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, наповнюється відомостями, зокрема про прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності) такого керівника, назву та реєстраційний код платника податків, реквізити судового рішення, суму податкового боргу, початок та закінчення (із зазначенням підстави) тимчасового обмеження.
Інформація щодо застосування тимчасового обмеження до керівника платника податків -боржника буде розміщуватись в Реєстрі не пізніше наступного робочого дня з дня отримання контролюючим органом рішення суду, що набрало законної сили, яким таке тимчасове обмеження встановлюється (прим. 17). У ці ж строки контролюючий орган інформує про запровадження тимчасового обмеження центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону – Адміністрацію Державної прикордонної служби України, у порядку обміну інформацією, затвердженому Міністерством фінансів України та Міністерством внутрішніх справ України.
Також, податківці будуть публікувати інформацію про податкових боржників на офіційному вебпорталі ДПС щомісяця.
Обмеження виїзду за межі України стосуються усіх боржників, чи визначено особливі умови?
У відповідності до внесених змін тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України може застосовувати до керівника платника податків – юридичної особи або постійного представництва нерезидента (далі – платника податків-боржника) за наявності у такого платника податків податкового боргу для якого виконуються дві умови одночасно:
сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги .
Разом із тим виключенням у застосуванні цього інструменту є: існування зобов’язання держави щодо повернення боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Наявність такого факту згідно вимог Закону № 1914 є підставою для підготовки документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника за межі України. При цьому, згадана непогашена заборгованість держави перед платником податків включає як загальнодержавні податки та збори (в тому числі бюджетне відшкодування податку на додану вартість), так і місцеві податки. Нагадаємо, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 розділу ІІ Кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу .
За яких умов податківці мають право приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу без рішення суду?
Кодекс надає право контролюючому органу здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Законом № 1914 уточнено передбачену абзацом другим пункту 95.5 статті 95 Кодексу процедуру, згідно з якою стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (такі грошові зобов’язання вважаються узгодженими на підставі пункту 54.1 статті 54 розділу ІІ Кодексу та не підлягають оскарженню згідно з пунктом 56.11 статті 56 розділу ІІ Кодексу).
Нагадаємо, що таке стягнення, здійснюється без звернення до суду . Зазначена процедура, як і раніше може застосовуватися за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за наступних обставин: податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання, і відсутнє (або наявне у меншій сумі) непогашене зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Новацією є те, що така процедура здійснюється незалежно від розміру податкового боргу. При цьому, передбачено, що за наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави .
Тобто відбулися наступні зміни (у порівнянні з попередньою редакцією норми Кодексу):
1) з одного боку, законодавці скасували умову, яка дозволяла контролюючому органу застосовувати зазначену процедуру виключно після того, коли сума податкового боргу перевищить 5 мільйонів гривень.
Отже, відтепер стягнення можливе без обмеження по сумі податкового боргу.
2) з іншого боку, чітко визначили, що дозволено стягувати з платника податків лише ту суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між тим, що він заборгував державі і тим, що держава має йому повернути згідно Кодексу (причому, не лише в частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, а і в частині відшкодування податку на додану вартість).
Разом із тим стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати сум грошових зобов’язань, які донараховані за результатами контрольно-перевірочної роботи, буде здійснюватися, як і раніше, на підставі рішення суду.
Розмір та порядок сплати річної плати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, що відповідно до ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями встановлено річну плату за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції і зараховується до місцевих бюджетів. Річну плату за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів встановлено в розмірі 780 гривень.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії. Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.
Деклараційна кампанія - 2022: Які особи мають обов’язок подати декларацію про доходи від імені платника?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз'яснюють, що податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).
Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:
батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;
державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.
Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.
Нагадаємо, що деклараційна кампанія закінчується 03.05.2022. Громадянам, які торік отримали спадщину не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, грошові кошти у подарунок, майно (майнові чи немайнові права), які підлягають оподаткуванню, або ж отримували доходи не від податкових агентів, необхідно не пізніше зазначеної дати відзвітувати про доходи.
Декларацію необхідно подавати до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Громадяни, які мають право на податкову знижку, можуть подати декларацію до кінця поточного року.
