Надходження до бюджетів територіальних громад Чернівецької області склали майже 3,7 млрд грн
Протягом січня – листопада нинішнього року до місцевих бюджетів Буковини надійшло 3 млрд 635 млн грн податкових платежів. Як повідомив керівник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталій Шпак темп приросту до фактичних надходжень 2020 року складає понад 20 відсотків що склало 920,9 млн грн додаткових коштів. Понад планові показники місцеві бюджети області отримали 159,6 млн грн.
Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб, який стабільно забезпечує дві третини місцевих бюджетів. З початку року 2409,0 млн грн цього податку зараховано до місцевих бюджетів відповідних рівнів, а це на 21,9 відсотків більше, ніж у попередньому році. Понад планові показники бізнес області сплатив податку на доходи фізичних осіб 67,4 млн грн.
Також до ТОП-3 податків, що формують скарбниці місцевих громад області, увійшли: єдиний податок, якого сплачено 550,4 млн грн (плюс до відповідного періоду 2020 року складає 91,6 млн грн), та плата за землю із надходженнями в сумі 374,5 млн грн, що на 50,2 млн грн більше торішнього показника.
Крім того від реалізації підакцизної продукції та пального бюджети територіальних громад отримали 133,7 млн грн, від податків на нерухомість та транспорт преміум-класу - 71,7 млн грн, рентної плати за користування природними ресурсами – 36,5 млн грн, податку на прибуток сплачено 34,8 млн грн, та інші надходження (екологічний податок, збір за паркування, туристичний збір та ін.) 24,4 млн грн.
«Варто додати, що фінансове забезпечення соціально-економічних програм на місцевому рівні знаходиться в прямій залежності від розміру надходжень податкових платежів до бюджету. Відповідно в повноті їх сплати мають бути зацікавлені не лише фахівці податкової служби області й представники влади, а й всі мешканці територіальних громад» - зауважує очільник податкової служби області Віталій Шпак.
На сайті ДПС платники податків можуть ознайомитись з Довідниками
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/ розміщено розділ «Довідники».
У розділі наведена інформація, яка використовується суб’єктами господарювання у своїй діяльності, а саме:
Довідники пільг; Довідник умовних кодів причин коригування; Типи об’єктів оподаткування; Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру); Довідник умовних кодів товарів; Довідник підакцизного палива.
Як діяти фізичній особі, якщо у неї змінюється прізвище, місце реєстрації?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (прізвища, місця реєстрації тощо) фізичній особі:
Необхідно подати заяву за ф. № 5ДР (дод. 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822): до податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи; до будь-якого податкового органу якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія - необхідно пред’явити документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.
Термін внесення змін до облікових даних платника податків:
до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;
до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.
Законодавчі вимоги щодо застосування РРО та ПРРО платниками єдиного податку з 01.01.2022 року
Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?
Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.
З якого періоду підприємці - єдинники повинні застосовувати РРО?
З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО зобов'язані застосовувати:
підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:
технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,
ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
лікарські засоби та вироби медичного призначення;
надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП-платників єдиного податку першої групи).
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
