«Ми взяли хороший темп для підвищення пенсій нинішнім пенсіонерам», — Марина Лазебна
Обов'язкове накопичення пенсій , завдяки якому ті, хто в найближчому майбутньому виходитимуть на заслужений відпочинок, зможуть отримувати достойні виплати, цікавить кожного з нас. Актуальним є запитання, як саме відбуватиметься накопичення грошей, хто, скільки й куди зможе їх вкладати та, головне, наскільки ці внески будуть захищені.
Міністерка соціальної політики Марина Лазебна ексклюзивно розповіла «ФАКТАМ», на якій моделі обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення наразі зупинилися. Водночас міністерка пояснила, чому гроші з недержавного пенсійного фонду НБУ незаконно виводились та які запобіжники планують імплементувати, щоби подібні історії не повторювались в майбутньому.
«Коли держава хоче допомогти своїм громадянам жити на пенсії краще, то вона має це робити для всіх без винятків»
— Пані Марино, днями відбулося друге засідання робочої групи з питань запровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та розвитку недержавного пенсійного забезпечення. Які його результати?
— Під час обговорення експерти підтримали концептуальні підходи щодо моделі внесків на загальнообов’язкове пенсійне накопичення. Передбачається, що обов’язкові внески здійснюватимуться на користь людей роботодавцями за рахунок зниження Єдиного соціального внеску, без зростання податкового навантаження на бізнес. Людина сплачуватиме внески за рахунок власної зарплати на добровільній основі. При цьому на користь тих людей, які вирішать сплачувати накопичувальні внески за власний рахунок, держава робитиме додаткові стимулюючі внески.
Таким чином, не відбуватиметься примусу громадян до сплати накопичувальних внесків за власний рахунок. Натомість будуть ефективні стимули до добровільної участі людей у сплаті внесків та гнучкі умови розвитку системи надалі.
— На якій моделі накопичення пенсійних внесків зупинилися?
— Багаторазово обговорювали різні варіанти накопичення внесків під час численних зустрічей зі Світовим банком, Міжнародною організацією праці, Офісом Ради Європи. Всі висловлювали таку думку: до накопичення пенсій варто залучати людину, щоб вона безпосередньо платила щось зі своєї зарплати. Ми вирішили, що примушувати людину не можна, але можна зацікавити. Як наслідок, запропонували таку модель: 1% платить роботодавець — з ЄСВ на рахунок людини. Далі людина добровільно зі своєї зарплати сплачує 1%. Це відбувається за принципом автозапису: людина автоматично підключається як платник внеску на свою користь, але може в будь-який момент відмовитися. На рахунки людей, які не відмовляться сплачувати внески власним коштом, держава сплатить ще 1% стимулюючого внеску.
Таким чином, людина, яка сплатить 1% від своєї заробітної плати, отримає 3% на власний рахунок. Людина, яка відмовиться сплачувати внески зі своєї зарплати, отримає 1%.
Зараз Міністерство фінансів розглядає можливість збільшити розміри внесків від держави. Зокрема, додатково до запропонованої моделі додати ще 1% обов’язкового внеску від держави. А стимулюючий внесок на користь тих, хто сплачує зі своєї зарплати, передбачити в розмірі 100% внеску, сплаченого людиною, з максимальним обмеженням 3% від середньої заробітної плати.
Якщо правильно запровадити цю систему, надати людині максимальні можливості приймати рішення — обирати місце, де накопичувати, контролювати свої накопичення в режимі 24/7 та переводити їх в інше місце, якщо щось не подобається, бачити дохідність, бачити, куди кошти вкладаються, — тоді ця система користуватиметься довірою людей та сприятиме детінізації зайнятості та зарплат.
Усі, навіть профспілки й роботодавці, підтримують таку модель. Роботодавцям імпонує те, що внески здійснюватимуться без обтяження бізнесу. Профспілки пропонують, щоб в накопиченні брали участь лише люди віком до 35 років. Але чому ми маємо позбавляти додаткової пенсії 40-річних або 50-річних? Я, наприклад, хочу стати учасницею цієї системи, бо вважаю, що сама маю брати участь у тому, що роблю, аби нести повну відповідальність.
— Хто буде учасником обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення?
— Коли держава хоче допомогти своїм громадянам жити на пенсії краще, розуміючи що солідарна система не справляється, то вона має це робити для всіх без винятків. Тому учасниками обов’язкової накопичувальної системи мають бути всі люди, які працюють. Іноді кажуть, що людина у віці 50 або навіть 55 років просто не встигне накопичити суттєву суму для щомісячної виплати. Безумовно, це так. Але для таких випадків ми передбачили, що невеликі суми накопичень людина зможе забрати при виході на пенсію одноразово. Чому ми маємо позбавляти людей цих грошей?
— Застраховані — всі ті, за кого платять внески роботодавці. Але ж у нас ще є ФОПи. Чи будуть вони учасниками другого рівня пенсійної системи?
— Для них буде більш добровільна програма. Вони самі наразі платять в солідарну систему та будуть — в накопичувальну.
Загалом, у нас сьогодні приблизно 10 млн найманих працівників і близько 2 млн — це ФОПи, які платять самі за себе. І майже 10 мільйонів пенсіонерів. Тому, враховуючи погану демографічну ситуацію, нам потрібно розуміти, що гідні пенсії можливі, лише якщо люди будуть мати власні пенсійні накопичення на додаток до державної солідарної пенсії.
Ми разом із Мінцифри зараз на базі Єдиного соціального реєстру централізуємо усю «соціальну» інформацію більше ніж з десятка різних джерел — Реєстру застрахованих осіб, реєстру отримувачів субсидії, інших реєстрів отримувачів різних соціальних допомог. Це велика система, де є дані близько 27 мільйонів людей. В цьому Єдиному соціальному реєстрі буде міститись також інформація про обов’язкові пенсійні накопичення. Держава в одному місці буде бачити всю «пенсійну історію» людини як в солідарній, так і в накопичувальній системі, захищатиме цю інформацію та пенсійні права людини, незалежно від того, де зберігаються її пенсійні накопичення.
Таким чином, для запуску другого рівня не потрібно створювати додаткові установи, витрачати на це кошти платників податків. Ми вже передбачили необхідний функціонал у Єдиному соціальному реєстрі.
Через особистий кабінет в Єдиному соціальному реєстрі людина зможе здійснити вибір фонду для своїх накопичень.
«Коштом сьогоднішніх пенсіонерів точно ніхто не впроваджуватиме накопичувальну систему»
— Багато хто з противників запровадження обов'язкового накопичення пенсій говорять про ненадійність НПФ (недержавних пенсійних фондів). Мовляв, одного дня вони можуть просто зникнути з грошима вкладників.
— Сьогодні є 60 НПФ, з яких приблизно 15 активно розвиваються, користуються довірою людей. В чинному законодавстві є понад 40 механізмів, які попереджають шахрайство, забезпечують надійність роботи НПФ і довели свою ефективність протягом 16 років роботи цієї системи в Україні. В тому числі запобігли втратам пенсійних накопичень людей навіть під час криз 2008-го та 2014−2015 років.
Перед запуском другого рівня державний регулятор, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, проведе авторизацію цих фондів, тобто вибере ті, які відповідають підвищеним вимогам та дотримуються найвищих стандартів діяльності. Серед них людина зможе обрати собі будь-який. Не хочеш чи не вмієш вибирати фонд — твої накопичення зберігатимуться у державному фонді. Він буде створений та працюватиме на тих самих умовах, що й будь-який інший, щоб не створювати монополізацію в цій сфері. Коли людина визначиться з вибором, то зможе в будь-який момент переказати кошти до іншого фонду за власним вибором.
— Але ж недержавний пенсійний фонд Національного банку України показав свою роботу не з кращого боку. Наскільки я знаю, вони почали незаконно виводити гроші своїх вкладників.
— Дуже добрий приклад. Для цього фонду, а також для пенсійних фондів банку «Аркада» на рівні закону зробили виключення — дозволили їм не дотримуватись всіх вимог, які висувались до діяльності інших НПФ. Саме через це стало можливим виведення коштів.
Зокрема, корпоративний НПФ Національного банку України самостійно здійснював управління активами, адміністрування та персоніфікований облік накопичень людей, зберігання активів фонду. Не було розподілу цих функцій та взаємного контролю.
Всім іншим фондам так робити заборонено. Фонд має найняти ліцензовані компанії — компанію з управління активами (КУА), яка інвестує кошти, адміністратора, який веде бухгалтерський та персоніфікований облік, та банк-зберігач, який зберігає активи фонду та контролює рух коштів. Ці компанії зобов’язані законом контролювати дії одна одної щодо пенсійних накопичень людей в щоденному режимі.
Наприклад, якщо КУА дає банку-зберігачу розпорядження переказати пенсійні кошти на інвестицію, яка не відповідає закону, інвестиційній декларації фонду, умовам договору між фондом і цією компанією з управління активами, тоді банк-зберігач блокує цю операцію. Водночас сигналізує раді фонду, адміністратору, державному регулятору.
Коли всі працюють за єдиними правилами, без виключень та «особливих умов», це дозволяє уникнути ризиків, про які ви згадали. Саме тому ми виступаємо за те, щоб всі фонди на другому рівні працювали за єдиними правилами, в тому числі засновані державою.
— Коли в Україні може стартувати обов'язкове накопичення пенсій?
— Якщо до кінця поточного року відповідний законопроєкт буде ухвалено за основу, вважаю, що старт реформи відбудеться 2024 року. Нам потрібен щонайменше рік на відпрацювання технічної взаємодії Єдиного соціального реєстру з усіма суб’єктами інформаційного обміну. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку необхідно щонайменше півтора року на підготовку нормативної бази.
Тому сьогодні все залежить від парламенту. Народні депутати мають ухвалити рішення. Ми впевнені, що слід пришвидшити цей процес.
— Чи не спричинить реформа дефіцит ПФУ?
— Якщо йдеться про той 1% від ЄСВ, який пропонується спрямувати на пенсійні накопичення, то у разі необхідності це компенсується збільшенням фінансування Пенсійного фонду з державного бюджету. Але у нас поступово відбувається легалізація зарплат.
Запровадження загальнообов’язкового державного накопичувального пенсійного забезпечення передбачено у трирічній бюджетній декларації, яку цього року вперше ухвалила Україна. Відповідно, фінансування на це прораховано та передбачено. ПФУ не постраждає. До того ж ми взяли хороший темп підвищення пенсій нинішнім пенсіонерам, і я сподіваюся його зберегти й наступного року.
Реформа відбуватиметься коштом або держбюджету, або додаткового ресурсу від детінізації. Коштом сьогоднішніх пенсіонерів точно ніхто не впроваджуватиме накопичувальну систему.
— Як і кому підвищуватимуть пенсії найближчим часом?
— До завершення цього року підвищення отримають ще дві групи пенсіонерів. По-перше, це пенсіонери з найменшими пенсіями, які мають маленький страховий стаж — з 1 грудня збільшаться мінімальні пенсії у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму. Також відповідно будуть перераховані надбавки та підвищення до пенсії, які визначаються на базі прожиткового мінімуму, в тому числі надбавка за понаднормовий стаж.
Друга група — це пенсіонери, старші за 65 років, у яких страховий стаж є більшим за 30 років у жінок та більшим за 35 років у чоловіків. З 1 грудня мінімальна пенсійна виплата для них зросте з 2400 гривень до 2600 гривень внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати.
На наступний рік ми склали календар підвищення пенсій, який включає 12 етапів адресного підвищення пенсій для різних категорій пенсіонерів.
Один з етапів — це індексація пенсій в березні. Сподіваюся, що народні депутати до цього часу ухвалять у другому читанні наш законопроєкт, який забезпечить індексацію всіх без виключення пенсій. Це дозволить виправити несправедливість, яка виникла, коли під час реформи 2017 року з механізму індексації виключили пенсії цілої низки людей — державних службовців, науковців, журналістів, військових.
З жовтня наступного року ми розширимо ініційовану президентом лінійку вікових доплат до пенсії літнім людям на категорію пенсіонерів віком від 70 до 75 років. Також мінімальна пенсійна виплата для людей, старших за 70 років, зі стажем 30/35 років буде 3000 гривень.
Також є етапи, які стосуватимуться підвищення пенсій ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС.
Тобто програма підвищення пенсій на наступний рік комплексна (ми намагалися охопити всіх), адресна (адже ми враховували потреби кожної конкретної групи пенсіонерів) і системна (оскільки вона є послідовним продовженням програм цього й минулого років.
Міністерство соціальної політики України
