Євростандарти в охороні природи. Що таке Смарагдова мережа та чи стосується вона Чернівецької області?
Діяльність зі створення природоохоронних мереж активно триває в Європі й Україні з 90-х років минулого століття. Але поштовхом цих процесів стало 19 вересня 1979 року – підписання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, так званої Бернської конвенції.
Вона набрала чинності 1 червня 1982 року і зараз до неї приєдналась 51 сторона, включаючи Європейський Союз. Україна ратифікувала цю конвенцію 1996 року, взявши на себе зобов’язання створити мережу Emerald.
Мета Бернської конвенції – сприяти міждержавній співпраці в збереженні дикої флори й фауни та їхнього природного місця існування. Для її втілення 1989 року почалося створення спеціального інструменту для захисту природоохоронного середовища під назвою Смарагдова мережа Європи. Її завданням є забезпечення довгострокового виживання видів і природних оселищ (середовищ їхнього існування чи біотопів), які потребують особливих заходів збереження.
Швидкість, із якою безслідно зникають різні види тварин та рослин у всьому світі, щороку лише зростає. За даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), тільки в Європі 15% ссавців, 13% птахів, 37% прісноводних риб і 23% земноводних під загрозою зникнення.
Як екологічна мережа, Смарагдова мережа Європи є системою взаємопов’язаних когерентних територій, що підлягають управлінню, моніторингу та обліку й розгортаються на територіях країн-членів і держав – спостерігачів Бернської конвенції, а це 28 країн – членів ЄС, 18 інших європейських держав і 4 африканські. Крім того, у країнах ЄС створена власна екологічна мережа – Natura 2000, яка фактично входить до території Смарагдової мережі, оскільки вони обидві цілком сумісні й успішно взаємодіють. Наразі до Смарагдової мережі Європи входить 3500 об’єктів.
Створення Смарагдовоі? мережі ( мережі Emerald, Emerald Network) – нова для Украі?ни форма охорони природи, що впроваджується не лише в рамках виконання вимог Бернськоі? конвенціі?, а й Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Загалом Смарагдова мережа України розробляється з 2009 року. Робота триває досі й наразі ця екологічна мережа в Україні включає близько 10% території.
У 2017 року на засіданні Постійного комітету Бернської конвенції були затверджені переліки об’єктів Смарагдової мережі Європи для України, Білорусі, Грузії, Норвегії та Швейцарії. Український перелік складається з 271 території площею 6,2 млн га.
До слова, за останні два десятиліття (2000-2019) охоплення національно заповідних територій в Україні збільшилося на 75% в Україні. Про це йшлося на брифінгу Європейського агентства з охорони навколишнього середовища (EEA) у серпні 2020 року.
У 2019 році на засіданні Постійного комітету Бернської конвенції була затверджена сучасна схема Смарагдової мережі України. Тоді наша держава була визнана найпрогресивнішою з держав щодо розробки мережі Емеральд, що є важливим іміджевим зрушенням на міжнародній арені.
Встановлення нового стандарту у сфері охорони природи – важливе завдання для країни. Адже наявна нині в Україні пострадянська система під назвою «заповідники» неефективна. Лише використовуючи систему заборон щодо діяльності людини на певних обмежених територіях, зберегти біорізноманіття країни не вдасться. Частка заповідної території незначна – 6,8%, але птахи й тварини живуть не тільки там, і їх точно не цікавить, де межа заповідника, заказника чи парку й де їм нібито безпечно перебувати, а де ні. Вони звикли мешкати там, де комфортно. А завдання людини, якщо вона справді хоче зберегти все те, що ще не знищила, – якось цьому посприяти. Звісно, заповідники, заказники та парки нікуди не дінуться, вони паралельно функціонуватимуть, як і в Європі, де національні системи в усіх країнах діють незалежно від мережі природоохоронних територій, але це вже зовсім інша історія.
У ЄС уже багато років функціонує система, яка довела свою ефективність і яка покликана зберегти природу в тому стані, у якому вона є. Нині Україна долучається до неї, намагаючись розбудувати на своїй території відповідні механізми. З одного боку, тут мова йде про Угоду про асоціацію з ЄС, та зобов’язання вжити заходів щодо наближення національного законодавства в секторі «Охорона природи» в частині двох директив ЄС: № 2009/147/ЄС про захист диких птахів і № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування дикої флори та фауни (Пташина й Оселищна директиви). З іншого – це чудова нагода впорядкувати стан речей у природоохоронній сфері.
Станом на зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про території Смарагдової мережі» (№ 4461 від 04.12.2020 року). Метою прийняття акту є встановлення правових та організаційних засад визначення територій Смарагдової мережі та управління ними в Україні для збереження природних оселищ та видів фауни і флори, що підлягають особливій охороні на міжнародному рівні. Ухвалення такого закону є важливим, адже на сьогодні питання управління територіями Смарагдової мережі в Україні не врегульовано.
Це означає, що 377 смарагдових об’єктів, які існують в Україні та визнані Бернським комітетом, не мають юридичного статусу. Хоча, варто зазначити, що на карті Держгеокадастру ці об’єкти нанасено і навіть при проведенні оцінки впливу на довкілля також враховується оцінка впливу на смарагдову мережу. Але питання про законодавче регулювання досі на порядку денному.
Смарагдова мережа зорієнтована на збереження конкретних видів та оселищ – в Україні це 264 види тварин та 117 видів оселищ, для кожного з яких прописано умови їхнього збереження. Чи впливає це на господарську діяльність на територіях мережі?
Прийняття закону «Про території Смарагдової мережі» надасть юридичний статус для захисту таких територій, при цьому вони не перестануть належати власникам. Користувачі територій повинні будуть зважати на рідкісні види в своїй діяльності, що передбачено умовами Бернської конвенції.
«В більшості випадків, користувачі і не відчують змін, натомість якщо, наприклад, власник пасовища із колонією зникаючих ховрахів та гніздами журавля захоче перевести його в ріллю, то це вже буде не просто. Отже, цей закон – перестраховка для українців, яка не дозволить нам випадково, по незнанню або необачності знищити унікальні види», - у свій час зазначала народна депутатка України Юлія Овчинникова.
Чернівецький біолог Василь Буджак підкреслив, що «якщо, до прикладу, на лучно-степовій території уже є види, які потрібно охороняти, і до цього часу у якийсь спосіб господарювання (сінокосіння) на ній велося, то внесення об’єкту до Смарагдової мережі жодним чином не означає припинення тієї господарської діяльності. Навіть більше, такий вид господарської діяльності варто зберігати. Якихось пересторог, що територія буде у Смарагдовій мережі не повинно бути, але господарська діяльність не повинна привести до втрати угрупування чи видів. Для таких територій, згідно європейських підходів, розробляється менеджмент-план, який передбачає певний компроміс із власником».
Хоч як це дивно, але запровадження нових інструментів, дієвіших та гнучкіших правових режимів системи охорони природи – це не лише данина часу й вимушена необхідність, спрямована на захист і збереження екосистеми, це ще й економічна вигода.
За даними, що розміщені на офіційному сайті ЄС, вигоди Natura 2000 в ЄС оцінено в €200–300 млрд на рік. Мережа втримує до 9,6 млрд т вуглецю (35 млрд т СО2), що становить €600–1130 млрд (за цінами 2010-го), а надходження від відвідувачів територій Natura 2000 у 2006-му дорівнювали €50–85 млрд на рік. Зокрема, у Бельгії вигоди від відновлення водно-болотного угіддя лише однієї території Natura 2000 становлять від €640 тис. до €1,65 млн на рік унаслідок зменшення негативних наслідків повені. Ну а загалом коштом обслуговування відвідувачів Natura 2000 ЄС утримує від 800 тис. до 2 млн робочих місць.
Тому у майбутньому, як тільки Україна стане частиною ЄС, для багатьох охороняти види на смарагдових територіях і отримувати компенсації може бути навіть вигідніше ніж обробляти землю.
Чи входять території Чернівецької області до Смарагдової мережі? Так, до неї належить: Чернівецький регіональний ландшафтний парк, Вижницький національний природний парк, Хотинський національний природний парк, Заказник «Зубровиця», Черемоський національний природний парк. Всі ці території отримали міжнародний статус особливого природоохоронного значення. Згодом повинна бути створена система управління й моніторингу за видами рослин і тварин, а також природними оселищами, які потребують заходів для збереження в рамках виконання вимог Бернської конвенції.
Для прикладу, одним зі смарагдових об’єктів України є Національний природний парк «Хотинський». Він створений у 2010 р. для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів у басейні Середнього Дністра в межах колишніх Хотинського, Кельменецького і Сокирянського районів Чернівецької області. Національний парк займає площу 9446,1 га, з яких 3784,1 га (40,2 %) є суходільними (материковими), а 5662,0 га (59,8 %) – водне плесо. Наприкінці 2016 року «Хотинський» включено у Смарагдову мережу Європи під кодом UA0000045.
Варто визнати, що мережа неповна та потребує розширення в частині пошуку нових територій для збереження окремих видів і природних оселищ. Для цього громадська ініціатива Emerald-Natura 2000 in Ukraine розпочала підготовку так званого тіньового списку територій, які пропонується включити до Смарагдової мережі в Україні. Також до неї приєдналася ГО «Українська природоохоронна група». Сьогодні профільним Міністерством схвалена уже частина 3 «тіньового списку».
Так, команда громадськості та науковців до частини 2 «тіньового списку» внесла такі об’єкти Чернівецької області: Кадубівська стінка, Погорілівка (Заставнівщина), Подвір’ївка (Кельменеччина), Джогуль (Путильщина), Василівські і Розкопинські яри (Сокирянщина).
Над цим переліком працювали й чернівецькі біологи: Ілля Чорней, Алла Токарюк, Василь Буджак, Назар Смірнов, Ігор Скільський.
«Це території з великим видовим біорізноманіттям, які не увійшли до першого переліку. Для них характерні великі масиви трав’яних біотопів, які мають значне флористичне багатство, багато видів, які є унікальними для нашого регіону або знаходяться на межі поширення», - зазначив біолог Василь Буджак, доцент кафедри ботаніки, лісового і садово-паркового господарства ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
Чернівецькі біологи в ході своєї наукової роботи постійно проводять моніторинг області, вивчають поширення видів, знаходять нові території, ділянки.
«Як правило, це те, що нерозорено, що збереглося недоторканим та має осередки біорізноманіття. Також більшість територій, які ми пропонували до переліку «тіньового списку», - це території лучні, лучно-степові угруповання, і їхнє збереження в першу чергу залежить від господарської діяльності людини», - продовжив Василь Буджак.
До частини 3 «тіньового списку» з Чернівецької області увійшли: Анадоли, Пригородок-Варниця (Хотинщина), Китроси (Хотинщина, Кельменеччина), Оселівка, Скеля сусликів (Кельменеччина), Мальованка (Сторожинеччина).
Таким чином, проблема зменшення видового багатства є актуальною і беззаперечно важливою у будь-який час. Смарагдова мережа відіграє чинну роль в «установленні стандарту» щодо вироблення загальноєвропейського підходу до охорони природних середовищ. Окрім цього, для України створення цієї екологічної мережі є також частиною євроінтеграційного процесу – підготовкою до переходу на європейське екологічне законодавство. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає, що законодавство України буде наближене до законодавства ЄС. Підписавши Угоду, Україна зобов’язалась, серед іншого, до 1 вересня 2021 року завершити роботу по проектуванню Смарагдової мережі та впровадити заходи щодо захисту та управління територіями, які будуть включені до її складу.
Тема, як бачимо, максимально на часі та потребує реалізації низки кроків. Один із основних – це ухвалення закону. Та чи варто зволікати, коли мова про збереження біорізноманіття, чисту воду, чисте повітря, захист від повеней, природне запилення, людське здоров’я загалом, - питання риторичне.
Джерело: БукІнфо