Розвиток села і гроші на нього: про що говорили під час дискусії «Сільський розвиток в контексті земельної реформи та децентралізації»
Земельна реформа та децентралізація дають громадам чимало повноважень, але і виклики постають теж чималі. Про них і йшлося під час панельної дискусії «Сільський розвиток в контексті земельної реформи та децентралізації», яка передувала Загальним зборам Всеукраїнської асоціації громад.
«Я хочу, щоб українське село стало щасливим. Так питання ніколи не ставили, а завжди питали, як його зробити менш нещасним. Зараз в українського села, враховуючи земельну реформу та реформу децентралізації, є передумови, щоб починати ставати щасливим», - наголосив Олександр Корнієнко, голова підкомітету з питань організації державної влади.
Саме про ці ресурси і йшлося під час панельної дискусії. Спільний знаменник – якомога більше податків мають залишатись на місцях. Так Мар’ян Заблоцький, голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики вважає, що громади мусять отримати і земельні ділянки, надані у постійне користування державним підприємствам:
«Зараз нам потрібно відмоніторити, які землі передані громадам і чи передані в достатній мірі. Адже в законі прописали, що землі під державними підприємствами залишаються в державній власності. Ви на місцях бачите, як використовуються ці землі, на моє переконання, це теж мають бути ваші землі. Ми створили у ВР тимчасову слідчу комісію, яка займатиметься таким моніторингом. І коли бачитимо зловживання, ми припинимо право постійного користування держпідприємством і передаватимемо цю ділянку в комунальну власність. Друге – податок з гектару. Ми прописали, що мінімальна сума місцевого податку за гектар не може бути меншою, ніж 5% від нормативно-грошової оцінки землі».
Наполягали на тому, щоб ПДФО платилось саме за місцем розташування виробничих потужностей підприємств. Як зауважив Микола Кучер, член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики:
«Ми говоримо про щасливі села, а щасливі села будуть тоді, коли будуть високі зарплати в селах, коли будуть чесні зарплати і коли будуть платилися податки. Я теж наполягаю, щоб за місцем розташування виробничих потужностей платилось ПДФО».
Йшлося і про законодавчі ініціативи збільшити громадам ренту від користуваннь надрами з 5% до 15%. Ще один інструмент фінансування – державні програми. Про них говорив Іван Лукеря, Заступник Міністра розвитку громад та територій України:
«Є два ключові напрямки: планування і фінансування. Ми змінили підхід до відбору проектів в сільській місцевості, на сьогодні не буде більше здійснюватись оцінка спільна проектів, які подаються міськими і сільськими громадами. Це будуть дві різні оцінки. У бюджеті ми пропонуємо збільшити Фонд регіонального розвитку і розщеплення його на два або на три рівні. Це означає, що частину коштів ми закріплюємо як субвенцію на розвиток інфраструктури у сільській місцевості».
Наголошували і на важливості комунікації між центральною владою та громадами на місцях. На думку Тараса Висоцького, першого заступника Міністра агрополітики, вона є не менш важливою за самі реформи:
«Дійсно з земельною реформою і децентралізацією міняються багато структурних речей. І центральна влада має забезпечити, щоб ці зміни були ефективно реалізовані. Часто стикаємося з тим, що рішення є, але люди, на яких вони націлені, про них не знають. Ми вбчаємо що такі асоціації як ВАГ, де ми говоримо про рішення для сільських територій – мають бути тим майданчиком, де буде цей зв’язок. Ця комунікація важлива, адже нам важливо отримувати напряму інформацію від тих людей, яким ми довіряємо».
Саме для налагодження комунікації ВАГ і організовує свої заходи, - наголошує Іван Слободяник, перший заступник керівника Виконавчої дирекції ВАГ:
«Ми маємо бути майданчиком для комунікації сільських, селищних і громад з сільським населенням для того, щоб вчасно можна було робити корективи тих реформ, які відбуваються або вирішувати проблеми конкретних громад».
