A A A K K K
для людей із порушенням зору
Лівинецька сільська територіальна громада
Чернівецька область, Дністровський район

Історія села Лівинці

Дата: 25.01.2021 15:27
Кількість переглядів: 432

Село Лівинці розташоване в Кельменецькому районі, Чернівецькій області. За 5 км від населеного пункту – ріка Дністер. До райцентру - 22 км. Населення, за переписом 2001 року, становить 1452 чоловік.  Національний склад: 
    українці – 99,16 %;
    росіяни – 0,42 %;
    молдовани – 0, 035 %;
    інші нації – 0,07 %.
Назва села не змінювалась. Неофіційної назви не має. У документах вперше село згадується у 1677 р. Це були сухі факти, але за ними історія. Вирушаємо у минуле.

Що таке рідний край? Кожен би сказав, що це та місцевість де він народився, виріс, де живуть його батьки. І це, безперечно, правильно. Саме звідси, з краю дитинства, де в зелених вишнях - батьківська хата, де притаїлася колискова, співана ніжним і молодим маминим голосом, беруть початок дороги в самостійне, доросле життя. І де б ми не були згодом, скільки б нам не було літ, рідна сторона приваблює і бентежить, милує і чарує.
А коли тобі Богом дано життя своє жити тут і воду пити з джерел, з яких набирали її, коли тебе хрестили, коли благословляли на щастя й на долю, то ця любов множиться і додасться, бо черпає вона снагу від кожного дерева й кожної квітки, від озера й річки, від неба й землі, від роси й води... І серце твоє тоді знову і знову повниться безмірною і безмежною любов’ю.
Починаючи розповідь про село неодмінно потрібно згадати легенду про його виникнення. Давним - давно це було. Ще тоді, коли по українській землі розгулювали орди турків і татар, нівечили наш народ, забираючи в рабство жінок, дітей, хлопчаків. Ховаючись від турків, забігла в бессарабські степи жінка з чотирма синочками - соколятами. Забігла, аби сховати своїх синів. Та не тут то було. Помітили їх поневолювачі, кинулись навздогін. Почувши недалекий тупіт коней, жінка гукнула своїм дітям: «Тікайте мерщій, тікайте по одному в різні сторони, може хоч хтось із вас залишиться непоміченим».
Розділилися сини, як веліла мати на чотири сторони, а мати не змогла добігти. Наздогнали її вороги - вершники, і здогадавшись, що жінка їх обхитрила - закатували.
Через деякий діти повернулися на те місце, звідки розійшлись, і знайшли там свою матір замучену, закатовану. Поховали сини неньку і розійшлися, а щоб легко знайти дорогу до могили матері протоптали доріжку. Напевно, саме по цих стежках і прийшли сюди левенки - втікачі, що мали бути переселеними посланцями села.
Зберігає пам'ять людей легенди про назву нашого села. Зліва від центрального шляху Липкани - Хотин знаходиться долина, захищена від холодних вітрів, і з хорошою питтєвою водою. В цьому видолинку, приблизно в XVIII ст., панський економ по прізвищу Левін розпорядився побудувати бараки для життя строкарів (так називали найманих працівників поля). Таких строкарів ставало дедалі більше. Тут поселялись і втікачі з-за Дністра, які втікали від своїх панів ще до скасування кріпосного права. Згодом було побудовано будинок для управляючого, а на захід від цього будинку почали будувати бараки для наймитів. Одержавши певну кількість землі, кожен наймит ставав самостійним господарем. Виникло окреме поселення за кількасот метрів від панського будинку в урочищі Нори, де була добра питтєва вода. Сюди переселялися селяни, яким вдалося купити частину землі, або які орендували землю в пана. Згодом ці поселення злились і виникло сучасне село Лівинці.
Другий переказ говорить, що назва населеного пункту походить від того, що він був розташований з лівого боку від центрального, на той час, шляху «Липкани - Хотин». На думку сучасників перший переказ більш ймовірний, ніж другий. Проте, ймовірно, назва села походить від слова «левенці». Левенцями називали на Поділлі у XVIII столітті гайдамаків. Левенці-втікачі могли бути першими поселенцями села.

Важливою складовою суспільно-політичного та культурно-духовного життя села Лівинці є освіта. 
У 1988 році було побудоване нове приміщення школи. Вона розрахована на 464 учні. Кошторисна вартість 80 094 тис. грн. Сьогодні в школі працює 24 вчителі,серед них - 6 відмінників освіти, 10 - вчителів вищої категорії, 3 вчителі – методисти. На даний період, директором школи є вчитель-методист Мельник Ліля Олександрівна.
В 1961 році при школі створено музей Бойової слави. В основу експозицій музею покладені зібрані матеріали по визволенню с. Лівинці в березні 1944 року від фашистських загарбників воїнами 163-ї та 133-ої стрілецьких дивізій. На даний момент музей розташований в приміщенні школи, на II поверсі. Кімнатна площа становить 50 м². Загальна кількість експонатів – 208. 

 

Здоров'я нації є базовою умовою нормального розвитку країни, її благополуччя, запорукою національної безпеки. В 1971 році у селі була побудована дільнича лікарня на 25 ліжок. З 1 грудня 2010 р. вона була перейменована на амбулаторію загальної практики і медицини. Загальна кількість працюючих амбулаторії складає 12 осіб. Очолює амбулаторію лікар вищої категорії Дмитрук Дмитро Іванович.

 

 

У центрі села знаходиться адмінбудинок, в якому розміщена сільська рада, пошта, відділення кельменецького ощадбанку та бібліотека, фонд  якої становить 10 777 примірників книг. Завідуючою бібліотекою працює Дячук Тетяна Іванівна.

На території села функціонує дитячий садок «Сонечко», який гостинно відчинив двері для діток села в листопаді 2012 року. Дитячий садок розрахований на 56 дітей. На даний час дитячий садок відвідують 37 дітей. Персонал садочка складає 10 осіб. Очолює дитячий садок Громик Наталя Василівна. 

В центрі села красується клуб на 400 місць, споруджений на кошти колгоспу в 1952 році. Балансова вартість складає 50 541 грн. Концерти, літературні вечори, лекції, вечори запитань і відповідей приваблюють молодь. За зразкову організацію культурно-масової роботи від 3 лютого 1995р. цій установі присвоєно звання Будинку народної творчості і дозвілля.  На даний момент в клубі працює 12 гуртків художньої самодіяльності. При БНТД діє також драматичний гурток під керівництвом Тетяни Іванської, який нагороджений дипломом І-го ступеня обласного фестивалю театральних мистецтв.  У 1982 р. був заснований фольклорно-етнографічний колектив «Левенки», який знаний не тільки на Буковині, але й далеко за її межами. Він неодноразово був учасником і переможцем районних, обласних і всеукраїнських конкурсів та фестивалів. Його керівники, Заслужений працівник культури Віра Михайлівна Натрасенюк та лауреат премії ім. О.Поповича -Валентин  Натрасенюк, душу вкладають у розвиток колективу.  

Прикрасою нашого се¬ла є церква «Покрова», яка знаходиться в південно - східній частині с.Лівинців. Архівні джерела свідчать, що церква була побудована в 1898 році  на кошти місцевих жителів. Церква складається з прихожої зали і вівтаря . Довжина культової споруди - 21 м., ширина - 8 м., висота дзвіниці - 9 м., висота зали – 5 м., висота вівтаря -3 м. Церква оздоблена іконами святих, престолом, гробом Господнім та хоругвами

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь