Черняхівське поселення в селі Оселівка
Цікаві матеріали дали розкопки біля села Оселівки Кельменецького району Чернівецької області. Вони, як і багато інших археологічних пам’яток у Кельменецькому районі, були виявлені при допомозі невтомного шукача старовини, місцевого краєзнавця В. Ц Ковцуна. З 1971 р. на черняхівських пам’ятках Оселівки розпочалися стаціонарні дослідження, які проводяться експедиціями Інституту археології АН СРСР (керівник Г. Ф. Нікітіна) та Інституту суспільних наук АН УРСР (керівник В. М. Цигилик).
Черняхівське поселення в Оселівці розміщується на першій надзаплавній терасі правого берега Дністра в урочищі Плантація. Воно простягається вздовж берега річки на 800 м. На поселенні розкопані наземні і, що цікаво, заглиблені в землю житла. Це дуже важлива деталь, яка свідчить про зв’язок традицій домобудування першої половини І тис. н. е. з технікою зведення жител у другій половині І тис. н. е., коли слов’яни будували переважно заглиблені житла.
Наземні житла, стіни яких були дерев’яні, обмазані глиною, мали середню площу від 25 — 30 до 45 — 55 кв. м. Межі жител добре визначаються за скупченням глиняної обмазки. В них розміщувалися глинобитні печі або відкриті вогнища. Долівкою приміщень служила добре утрамбована земля. Житла були прямокутні або квадратні в плані, як правило, орієнтовані стінами за сторонами світу. В розташуванні жител простежується певна система. Поблизу жител виявлені рештки господарських приміщень, а також літні вогнища, господарські ями.Напівземлянки та землянки також мали прямокутну або квадратну форму площею від 10 — 12 до 38 — 40 квадратних метрів. Наземні частини заглиблених жител будувалися за такою ж технікою, як і наземні житла. У заглиблених житлах переважають вогнища відкритого типу.
З об’єктів ремісничої діяльності населення заслуговує уваги розкопана гончарна майстерня. Вона складалася з «погребниці» (приміщення для гончарів) і великого двох’ярусного горна, який зберігся до 1.6 метрів висоти. У верхній камері для випалення знаходились уламки черняхівського посуду III—IV ст. н. е. Нижній ярус (топка) був відокремлений від верхнього горизонтальною глиняною перегородкою з округлими отворами для пропускання гарячого повітря. Верхня камера мала велике куполоподібне склепіння, яке частково розбиралося при завантаженні та розвантаженні печі. В такій печі могло поміститися до сотні гончарних виробів середньої величини. Ранньослов’янські гончарі з Оселівки виготовляли високоякісний посуд, що відзначався різноманітністю форм і мав добре оброблену, нерідко красиво орнаментовану поверхню.
На поселенні знайдено багато глиняного посуду, серед якого переважає гончарний, представлений різноманітними формами — мисками, горщиками, глечиками і т. п. Серед ліпної кераміки переважають горщики. У глиняному тісті цих виробів є домішки шамоту — товченої старої кераміки, і жорстви — товченого каменю; поверхня їх горбкувата, погано оброблена. Жителі поселення користувалися й привозним посудом, про що свідчать уламки амфор з Причорномор’я, датовані III— IV ст. н. е. Знайдені фрагменти й скляного посуду.
Із знарядь праці представлені залізні наральник, серп, ножі, долото, кресала. Оселівський наральник має довжину 16 см, і за своєю формою він наближається до плужного лемеша. Очевидно, жителі селища, як і багатьох інших поселень цього ж часу в Подністров’ї, обробляли землю орними знаряддями плужного типу.
Поселення датується на основі виявлених тут бронзових фібул-застібок загальноєвропейського типу. Такі фібули знало населення всієї Південно-Східної Європи першої половини І тис. н. е.
Поряд з поселенням, на невеликому пагорбі, розміщується черняхівський могильник. На ньому розкопані поховання, здійснені за обрядами трупопокладення та трупоспалення. В трупопальних похованнях виявлені глиняні посудини-урни із залишками кремації. Але є й ямні трупопальні поховання (залишки кремації покладені в неглибоких ямках). Поховання-трупопокладення супроводжуються різними побутовими предметами, які за життя належали померлому, а після смерті мали служити йому у потойбічному світі.
Цікавим виявилось поховання, здійснене у широкій прямокутній ямі розміром 1,85X1,35 м. В ньому знайдені кістки дитини, кістяний гребінь, чотири глиняні миски, глечик з ручкою, гончарний горщик, чорнолощений келих, прикрашений штампованим орнаментом, та скляний келих з округлим дном і овальними шліфами по площині стінок. Тут же знайдені кістки тварин та птахів — рештки жертовної їжі.
Оселівський могильник типовий для пам’яток черняхівської культури у Подністров’ї. Аналогічні за обрядом та речовим інвентарем поховання виявлені на інших черняхівських могильниках (в селах Усті Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, в Неполоківцях Кіцманського і Романківцях Сокирянського районів Чернівецької області та в інших місцях).
За матеріалами книги Тимощука і Винокура Давні слов’яни на Дністрі.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
