A A A K K K
для людей із порушенням зору
Лівинецька сільська територіальна громада
Чернівецька область, Дністровський район

Відомі люди села

Дата: 16.12.2020 09:24
Кількість переглядів: 902

   У Подвір’ївці народилися і виросли відомі далеко за межами села люди. Вони своєю працею прославили не тільки свою маленьку батьківщину. Їх фотографії знаходяться у школі на стенді  „Гордість школи”:

     Як велика ріка повниться малими потоками, так і великий успіх України складається з малих успіхів її громадян. Так, справді, гордиться наша Подвір’ївка успіхами своїх дітей:

Чунтул Віктор Васильович – член-кореспондент АН СРСР авіації та повітроплавання, полковник медичної служби
Чунтул Олександр Васильович – спеціаліст в області авіаційної медицини, доктор медичних наук, полковник медичної служби
Лаба Віктор Васильович – кандидат медичних наук, доцент інституту. Головний кардіолог Сумської області
Лаба Володимир Іванович – доктор хімічних наук (інститут органічної хімії ім. М.Д.Зелінського
Бичковський Микола Іванович – кандидат хімічних наук
Беленчук Віктор Іванович -  кандидат ветеринарних наук інституту економіки та планування сільського господарства
Білоножко В’ячеслав Іванович – інженер проектного інституту по проектуванню та транспортуванню газу, м.Київ
Круглянко Людмила Миколаївна – головний лікар Добротвірської міської лікарні, лікар вищої категорії
Задорожняк Тетяна Олександрівна – лікар вищої категорії, районний отоларинголог
Вержак Раїса Борисівна – методист обласного інституту післядипломної  педагогічної освіти
Паскар Олександр Іванович – начальник обласного управління Державного Казначейства, м.Чернівці
Гажос Олександр Вікторович – перший заступник голови – начальник Управління міліції ДПА в Хмельницькій області. Полковник податкової міліції
Бабинчук Віктор Борисович – начальник  управління агропромислового розвитку Кельменецької РДА
Гедзіра Всеволод Іванович – Герой соціалістичної праці, колишній голова колгоспу
Крайній Іван Васильович – зав. хірургічним відділенням Кельменецької ЦРЛ
Бабинчук Андрій Вікторович – чемпіон України з пауерліфтингу. КМС (I.P.F.). Чемпіон Європи з пауерліфтингу (жим лежачи). МСМК (V.P.O.)
Рекун Віктор Володимирович – майстер спорту з пауерліфтингу, багаторазовий рекордсмен області, призер України з пауерліфтингу (I.P.F.)
Чебан Наталія Василівна – майстер спорту з велосипедного спорту, голова товариства «КОЛОС», м.Кіцмань
Чумак Андрій  Миколайович - МСМК з пауерліфтингу, чемпіон світу з пауерліфтингу

                Цей список можна продовжувати. Багато з них живуть та працюють далеко за межами села.

     Наші односельчани здобули гарну освіту і стали справжніми майстрами своєї справи – вчителями, інженерами, лікарями, працівниками сільського господарства.
     Деякі з них вже давно, ще за часів Радянського Союзу виїхали із своєї маленької батьківщини. Та як лише випаде така можливість, повертаються до рідної домівки, де  їм дихається легко і просто. На честь свого діда Прокопа лікарі-науковці, брати Чунтули (Олександр та Віктор)  побудували в селі капличку. Вони живуть та працюють в м.Москва:

Проводять власне дослідження свого родоводу і виявили, що предок їх напівукраїнського та напівфранцузького походження.  Віктор Васильович кандидат медичних наук, лікар – кардіолог вищої категорії, розробив автоматизовану бальну систему для визначення рейтинга здоров’я при наявності фактора ризику по ішемічній хворобі серця у льотчиків, програмовий мікрокалькулятор для оцінки і прогнозування стану здоров’я у льотного і наземного особового складу.
        Олександр Васильович Чунтул – один із провідних спеціалістів у сфері психофізіології льотного труда, безпеки польотів і ергономіки вертольотів в залежності від рівня складності польотних завдань і умов інформаційного забезпечення, очолює лабораторію психофізіології льотного труда і ергономіки вертольотів, автор кількох книг.
       Не можна не згадати колишнього голову колгоспу імені Мічуріна (це теж частинка нашої історії) Гедзіру Всеволода Івановича, нині покійного. Саме завдяки йому наш колгосп став мільйонером, нагороджений орденом «Знак пошани». Зараз вже немодно говорити про такі події, але ж це наша історія, важка і самовіддана праця наших односельчан.
        Проживають в нашому селі представники учительської династії Проновичів, які більш ніж 100 років віддавали своє серце дітям – Діна Петрівна, Микола Федорович, Марія Абрамівна, Борис Миколайович, Валентина Михайлівна, Тамара Борисівна. Борис Миколайович Пронович  під час війни був перекладачем на фронті. Війна підірвала його здоров’я. Та повернувся живим, став учителем французької мови.    Вздовж дороги в селі з ініціативи Бориса Миколайовича було посаджено  липи на знак пам’яті тих, хто не повернувся додому з війни. 


 


                                                              

 

 


 

 

 

 

 

 

    Круглянко Людмила Миколаївна рідко приїжджає додому. Проте, коли навіть випадає така нагода, вона не може відірватися від своєї професії. До неї завжди йдуть хворі. Не тільки діти (вона педіатр), а й дорослі. Кажуть про таких людей, що вони лікарі від Бога. Статті Добротвірської місцевої газети друкують листи, в яких вдячні пацієнти дякують їй. Вона не тільки першокласний лікар, а й добрий господар міської лікарні, яку очолює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добрими словами згадують люди й Задорожняк Тетяну Олександрівну – лікаря вищої категорії, районного отоларинголога.  Тетяна Олександрівна була дуже здібною ученицею в школі. Пройшли роки і вона стала чудовим лікарем.

 

 

 

 

 

 

 

 

     Всі вони творили історію нашого села. Тож ми пам’ятаємо про них, адже це наша маленька історія.   
     Історію села творив і педагогічний колектив однодумців, який протягом багатьох років об’єднував різних за фахом майстрів своєї справи. Він дав путівку в життя учням, які згодом стали сумлінними трудівниками в різних галузях народного господарства. Добрими словами згадують учні своїх колишніх вчителів, які не один десяток років сіяли розумне, добре, вічне, щиро раділи, коли їх учні ставали справжніми людьми з великої літери. 
     Не можна забути і про медичних працівників села, які ніколи не відмовляться прийти на допомогу. Село віддалене від райцентру, тож на них велика відповідальність. Наші односельчани завдячують їм своїм здоров’ям, а інколи і життям. 
     Варто згадати людей-трударів, які залишалися так би мовити поза кадром. Це – наші односельчани, які працювали, не покладаючи рук: трактористи, комбайнери, шофери, ланкові, бригадири і прості  колгоспники, без освіти і посади. Багато з них втратили своє здоров’я, дехто вже відійшов за вічну межу. Їх пам’ятають, про них розповідають нащадкам.
 

 

Матеріал зібрала та узагальнила                        
Історик, завуч школи: 

Бабинчук  Лариса  Олександрівна  

 

 

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь